МЕТОДИКИ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
Алгоритм: 1. Вимити руки з милом під проточною водою , витерти чистим рушником, фаланги пальців обробити ватною кулькою, змочену у спирті, вдіти гумові рукавички.
Показання: дослідження кислото-утворюючої та кислото-нейтралізуючої функції шлунково – кишкового тракту.
Оснащення: зонд,
аерозоль, гель для анестезії; лоток для блювотних мас; рушник; гумові
рукавички, рН-метр переносний.
Підготовка пацієнта: дослідження проводиться не менш, ніж через 6 годин після прийому їжі.
За 3-4 години до початку дослідження виключаються паління, прийом рідин, вживання жувальної гумки.
При порушенні евакуації вмісту зі шлунка напередодні дослідження увечері проводиться промивання шлунка через товстий зонд до отримання чистих промивних вод.
Прийом антацидів і холінолітиків необхідно відмінити за 12годин до дослідження, Н2-гістамінових блокаторів за 24 години, а інгібіторів протонної помпи - за 36 годин до дослідження.
Алгоритм: поясніть матері мету та техніку виконання процедури, отримайте її дозвіл.
Проведіть психологічну підготовку матері та дитини. Заспокойте дитину. Вимийте руки. Надягніть гумові рукавички.
Безпосередньо перед дослідженням помістіть зонд в теплу воду на деякий час для зведення до мінімуму температурних змін катетера і підвищення його еластичності.
Посадіть пацієнта в крісло. При відсутності алергії на препарат проводиться анестезія носового ходу або глотки аерозолем анестетика (лідокаїн та ін.)
Після настання ефекту анестезії повільно і обережно введіть зонд в ніздрю, або в рот, і, далі, в глотку пацієнта.
Довжина введення зонда орієнтовно визначається відстанню від мочки вуха дитини до мечоподібного відростка або від верхньої губи до пупка.
При введенні зонда в носоглотку дитині рекомендується нахилити голову вперед так, щоб підборіддя торкалось грудей (нахил голови вперед призводить до закриття трахеї надгортанником і сприяє проходженню зонда в стравохід).
У
момент введення зонда дитина глибоко дихає і
робіть ковтальні руху. Зонд закріплюється пластиром на
щоці і за вухом. При
дослідженні
слина спльовується в лоток.
рН вимірюють натщесерце в тілі і антральному відділі шлунка. Потім, у міру подальшого введення зонда, через кожен сантиметр проводять заміри показників рН.
Усього проводиться 20 замірів рН протягом не більше 3 хв.
Зонд фіксується і залишається в шлунку на 10 хвилин.
Через 10 хв зонд витягується, при цьому також заміряється рН через кожен сантиметр.
Значення рН при введенні зонда визначають рівень кислотоутворення натще.
Значення рН при вийманні зонда дозволяють оцінити рівень базального кислотоутворення.
Про проведення дослідження зробіть відмітку у листку призначень
ТЕХНІКА ВЗЯТТЯ КРОВІ
НА БІОХІМІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
Оснащення: 1. Чиста , суха пробірка; 2. Стерильні шприці, голки; 3. Стерильні ватні кульки; 4. Джгут, валик, серветка; 5.Спирт, гумові рукавички.Алгоритм: 1. Вимити руки з милом під проточною водою , витерти чистим рушником, фаланги пальців обробити ватною кулькою, змочену у спирті, вдіти гумові рукавички.
2. Дитину зручно вкласти, звільнити руку від одежі, під ліктьовий згин
підкласти валик.
3. На плече дитини, вище ліктьового згину покласти серветку і накласти
джгут.
4. Шкіру в ділянці ліктьового згину обробити ватною кулькою, змоченою в
спирті двічі (10 х 10 і 5 х 5).
5. Проколоти вену одно- чи двоетапно голкою зі шприцем. Потім зняти шприц,
набрати 5-8 мл крові самопливом по стінці пробірки.
Пам’ятай! Кров беруть натщесерце.
Джгут при взятті крові не знімають!
6. Набравши кров у пробірку зняти джгут, прикласти ватну кульку зі спиртом
до голки, швидко витягти голку, руку зігнути в ліктьовому згині.
7. Наклеїти на пробірку направлення, де вказати
мету дослідження, прізвище та ім’я дитини, її вік, відділення та палату,
поставити дату і підпис медсестри
ЛІКУВАЛЬНА ВАННА
Показання: Захворювання шкіри, бронхолегеневі захворювання, рахіт, вегето-судинні дистонії,
алергічний діатез.
Протипоказання: Підвищення температури, тяжкий стан дитини.
Оснащення: Ванночка (краще емальована), водний термометр, емальована кружка або глечик, пелюшка, простирадло, чистий одяг, лікувальні засоби, гаряча та охолоджена переварена вода. !!! Ванночку використовують тільки для
купання дитини.
Лікувальна гаряча ванна
Вимийте руки. Одягніть фартух. Приготуйте ванночку з
водою, температура якої 370С.
Дитину загорніть в пелюшку і
обережно опустіть в воду,
підтримуючи правою рукою голову над водою.
Підливайте гарячу воду у ніжний кінець ванни, доводячи її до температури 38,5-390С. Обережно вийміть дитину із ванни, просушіть шкіру,
сповийте в теплі пелюшки. Дайте пити, покладіть до ніг грілку. Тривалість 2-5хв, курс - 4-6 ванн.
Ванна з розчином калія перманганату.
Додайте в воду 5% р-н перманганату калію до блідо-рожевого забарвлення води.
Проведіть ванну за загальноприйнятою методикою.
!!!Не можна безпосередньо в
ванну додавати кристалики перманганату калію.
Тривалість процедури 5-10хв. Курс лікування 6-8 ванн через день.
Лікувальна ванна з гірчицею.
Додайте в воду розведену гірчицю (із розрахунку 50г на відро води, розведіть її в 1 літрі теплої води).
Розмішайте,щоб дитина не дихала випаровуваннями гірчиці, прикрийте ванну простирадлом, лишивши відкритою голову дитини.
Обмийте дитину чистою водою, обсушіть шкіру, сповийте дитину в чисті теплі пелюшки.
!!! Не застосовуйте гірчичні ванни при
алергічних захворюваннях!
Тривалість ванни 5-8 хв., температура
води – 37-380С.
Лікувальна крохмальна
ванна
Розведіть крохмаль в невеликій кількості холодної води (із розрахунку 100г на 10 літрів води),
ретельно розмішайте, вилийте в ванну. Проведіть ванну за
загальноприйнятою методикою.
Тривалість ванни 7-10хв. Курс лікування – 8-10 ванн, через день.
Сольова ванна.
Підготуйте 50-100г морської або повареноїсолі на 10л води. Покладіть сіль у
воду в марлевому мішечку. Проведіть ванну за
загальноприйнятою методикою.
Тривалість – 3-5хв. Курс – 15-20 ванн.
Ванна з хвойним екстрактом.
Візьміть 10мл хвойного екстракту на 10л води. Проведіть ванну за загальноприйнятою методикою.
Після проведення лікувальної ванни знезаражте фартух та ванночку 0,2%
розчином хлорантоїну двічі з інтервалом 15 хвилин.
Зробіть відмітку
про проведення лікувальної ванни у листку призначень.
Ведення харчового щоденника (для дітей з проявами
алергічного діатезу та алергічних захворювань шкіри)
Показання: Алергічний діатез, дитяча екзема, атопічний дерматит. (Для того, щоб дізнатися, які продукти харчування викликають у дитини
загострення захворювання.)
Пам’ятайте, що гіпоалергенна дієта – запорука успішного лікування дітей з
алергічними захворюваннями.
Алгоритм: Заведіть щоденник, фіксуючи основні графи : дата, години, продукти, які вживала дитина, їх кількість, рідини, які пила дитина, прояви на шкірі, частота та характер випорожнень, зміни з боку органів дихання або інші зміни в стані дитини.
Про виявлений харчовий продукт (алерген) зробіть
відмітку в «Історії розвитку дитини» Ф 112- У.
Обробка шкіри з екземою
Оснащення: Столик для сповивання,
пелюшки, стерильний столик, стерильні ватні кульки, пінцети, марлеві серветки,
в склянках відвари дубильних трав (кори дуба, кропиви, материнки), антисептичні
розчини (1% розчин резорцину, рідина Кастеллані), мазь із лікарських трав.
Алгоритм: 1.Поясни сутність маніпуляції, обґрунтуй її необхідність, отримай згоду на
проведення.
2.Проведи гігієнічну обробку, одягни рукавички.
3.Дитину підмий і поклади
на пелюшку на столик для сповивання.
4. На уражені ділянки шкіри у разі загострення алергійного діатезу
(мокнуття, свербіж, попрілості, загроза інфікування) накласти примочки з
відвару дубильних трав: кори дуба, кропиви, материнки. Примочки накладати
декілька разів, змінюючи їх кожні 15—20 хв, аж доки гіперемія
зменшиться.
5. Після цього уражені ділянки просушити і обробити 1 %
розчином резорцину, фукорцину, рідиною
Кастеллані, індиферентними сумішами з тальком, цинком.
7. Коли запальний процес зменшиться, слід переходити на
мазі з лікарських трав. Мазі містять седативні, пом'якшувальні, протизапальні,
антибактеріальні, вітамінні компоненти.
На обличчя
дитини можна накладати маску з марлі, яка просякнута маззю. Маска має вирізи
для очей, носа, рота.
У разі
загрози інфікування перевагу треба надати зборові з ромашки, нагідок,
чистотілу, шавлії, кропиви, материнки, оману. Ефективні мазі із березового
дьогтю, іхтіоло-цинко-нафталанова, паста Лассара.
8. Гормональні мазі можна використовувати тільки
за призначенням лікаря.
ТЕХНІКА
ВЗЯТТЯ ВИПОРОЖНЕНЬ ДЛЯ БАКТЕРІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
Оснащення: 1.Стерильна пробірка з
металевою петлею 2. Щільні живильні
середовища.
3. Направлення до
лабораторії (назва лабораторії, прізвище, ім”я дитини, рік народження, назва аналізу, дата та час взяття аналізу, підпис)
Алгоритм: 1. Дитину кладуть на лівий
бік з піджатими до живота ногами на клейонці
та пелюшці.
2. Пальцями лівої руки
розводять сідниці дитини.
3. Правою рукою обережними
рухами вводять стерильну кишкову петлю в пряму кишку на 2-4см.
4. Після виведення петлі
розміщують її в пробірці, не дотикаючись її країв.
5. Взятий матеріал наносять
на чашки Петрі з живильним середовищем і поміщають в термостат або відправляють
до лабораторії.
ПАМ”ЯТАЙ! час від взяття
забору матеріалу до посіву не повинен перевищувати 2 години.
В протилежному випадку використовується гліцериновий консервант. Матеріал
в консерванті можна зберігати в холодильнику не більше 6-8 годин.
НЕВІДКЛАДНА
ДОПОМОГА ПРИ БЛЮВАННІ
Оснащення: Лоток, миска, Пелюшка, рушник., Вода, вата
Алгоритм:
1. Допомога дитині в сидячому положенні: Хворого зручно посадити, нахилити голову вперед.Закрити груди пелюшкою., Піднести до рота дитини лоток або миску.
Допомога дитині в лежачому положенні: Хворого зручно укласти в ліжко, повернути голову так, щоб вона була трохи
нижче тулуба., Піднести до куточка рота лоток, або покласти
згорнуту в кілька разів пелюшку чи рушник.
2. Після блювання хворому необхідно дати прополоскати рот теплою водою,
обтерти губи, куточки рота, прочистити носові ходи.
Маленьким і дуже ослабленим дітям необхідно
протерти рота ваткою, змоченою у воді, прочистити носові ходи, дати випити
трохи кип’яченої води.
3. Доповісти лікарю: Одно- , чи багаторазове було блювання, пов’язане чи ні блювання з їжею, що
дитина їла напередодні, чи супроводжувалось блювання головним болем, болями в
животі, проносом, склад блювотних мас.
4. Зберіть блювотні маси в склянку. Випишіть направлення. Відправте до бактеріологічної лабораторії для дослідження.
5. Про взяття блювотних мас для бактеріологічного
дослідження зробіть відмітку у медичній документації.
ПРОМИВАННЯ ШЛУНКУ ДИТИНІ РАННЬОГО ВІКУ
Показання: Захворювання органів травлення. Отруєння лікарськими препаратами,
недоброякісними продуктами.
Оснащення: Шлунковий зонд з лійкою, емальований кухоль, цератовий фартух, таз для
промивних вод, чисті гумові рукавички, стерильна склянка, переварена вода
кімнатної температури, пелюшки, приладдя для дезинфекції.
Алгоритм: Поясніть матері мету та техніку промивання шлунка, отримайте її дозвіл. Проведіть психологічну підготовку
матері та дитини. Заспокойте дитину. Вимийте руки. Надягніть фартух та гумові
рукавички. Медична сестра-асистент надягає фартух, сідає, бере на руки дитину.
Ноги дитини фіксує між своїми ногами , однією рукою тримає руки і тулуб дитини,
притискуючи її до себе, а другою рукою – голову дитини. Руки обробіть 70%
розчином етилового спирту.
Для проведення процедури приготуйте стерильний зонд. Виміряйте відстань від Пупка до перенісся і до мочки вуха. Зробіть відмітку. Попередньо зволожений зонд покладіть на корінь язика, введіть по
стравоходу до відмітки. Якщо дитина не відкриває
рот, великим та середнім пальцями натисніть на обидві щоки на рівні зубів.
Приєднайте до зонда лійку. Опустіть лійку нижче шлунка,
заповніть її водою. Повільно підніміть лійку догори, доки вода не опуститься до
горла лійки. Слідкуйте, щоб рівень води
в лійці не зникав. Знову опустіть лійку, вилийте промивні води і налийте чисту воду. Повторіть процедуру. Перші промивні
води зберіть, заповніть бланк направлення і відправте до бактеріологічної
лабораторії. Продезінфікуйте зонд, лійку, фартух, гумові рукавички.
Зробіть відмітку про промивання шлунку в листку
призначень.
Загальна кількість рідини для промивання
шлунка
До 3-х місяців - 500мл, до 1 року - 1 літр, надалі - кількість літрів = кількості років, але не більше 10 літрів.
Разова кількість рідини для промивання шлунку
Вік дитини
|
Кількість рідини для промивання шлунку
|
Новонароджена
|
30-50 мл
|
До 6 міс
|
100 мл
|
До 1 року
|
200 мл
|
Після 1 року
|
200+100 х (п – 1), де п – кількість років
|
ТЕХНІКА
ВИГНАННЯ ГЕЛЬМІНТІВ КИСНЕМ
Для вигнання гельмінтів
киснем можна використовувати введення кисню в шлунок дитини, або через пряму
кишку через апарат Боброва.
Для введення кисню в
шлунок використовують тонкий зонд, який вводять дитині вранці натщесерце.
Кисень вводять з розрахунку 100-150 мл/на рік життя на протязі 10-15 хв. Після
процедури дитина повинна полежати 2 години. Процедуру повторюють 2-3 дні.
Протипоказанням для
введення кисню в шлунок є запалення органів черевної порожнини, виразкова хвороба
шлунка і 12-палої кишки.
Через пряму кишку кисень вводять також натщесерце і після очисної
клізми. Для проведення процедури використовують катетер. Вводять кисень з розрахунку 100-150 мл/рік
життя. Після процедури дитина повинна лежати не менше 2 години. Процедуру
повторюють щоденно на протязі 5 днів. Після закінчення курсу оксигенотерапії
дитині на протязі 2-х днів вводять послаблюючі препарати, потім проводять
очисну клізму.
Під час проведення
протиглистного лікування медсестра повинна постійно спостерігати за станом
хворої дитини, контролювати відходження глистів.
ВЗЯТТЯ
ЗІСКОБУ НА ЕНТЕРОБІОЗ
Рснащення: 1.Ватний тампон на
дерев”яному стержні; 2. Склянний слоїк; 3. Фізіологічний
розчин хлориду натрію або кип”ячену воду; 4. Направлення в лабораторію.
Алгоритм:
1.Вранці, до підмивання
дитини, ватним тампоном, змоченим у фізіолгічному розчині і віджатим, проводиться зіскоб з перианальних складок.
2. Тампон помістити в
склянний слоїк.
3. Оформити направлення в
лабораторію.
4. Матеріал відправити в лабораторію.
ТЕХНІКА ЗАБОРУ ВИПОРОЖНЕНЬ ДЛЯ КОПРОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ НА ЯЙЦЯ
ГЕЛЬМІНТІВ
Показання: Обстеження здорової та хворої дитини.
Оснащення: Чистий горщик, дерев’яна або скляна паличка,
контейнер (скляний або пластмасовий), гумові рукавички, дезінфекційний розчин.
Алгоритм: Поясніть матері мету та техніку забору випорожнень
для копрологічного дослідження, отримайте її дозвіл. Проведіть психологічну підготовку
матері та дитини. Заспокойте дитину. Вимийте руки. Надягніть гумові рукавички. Обробіть
горщик окропом. Випорожнення зберіть у чистий горщик. Дерев’яною або скляною
паличкою візьміть із різних трьох місць
випорожнення (30-50г) в контейнер та
відправте до клінічної
лабораторії. Зробіть дезінфекцію використаного приладдя.
Про взяття калу на яйця гельмінтів в умовах
стаціонару зробіть відмітку у листку призначень.
ПРОВЕДЕННЯ ВНУТРІШНЬОШЛУНКОВОЇ рН – МЕТРІЇ
Показання: дослідження кислото-утворюючої та кислото-нейтралізуючої функції шлунково – кишкового тракту.
Підготовка пацієнта: дослідження проводиться не менш, ніж через 6 годин після прийому їжі.
За 3-4 години до початку дослідження виключаються паління, прийом рідин, вживання жувальної гумки.
При порушенні евакуації вмісту зі шлунка напередодні дослідження увечері проводиться промивання шлунка через товстий зонд до отримання чистих промивних вод.
Прийом антацидів і холінолітиків необхідно відмінити за 12годин до дослідження, Н2-гістамінових блокаторів за 24 години, а інгібіторів протонної помпи - за 36 годин до дослідження.
Алгоритм: поясніть матері мету та техніку виконання процедури, отримайте її дозвіл.
Проведіть психологічну підготовку матері та дитини. Заспокойте дитину. Вимийте руки. Надягніть гумові рукавички.
Безпосередньо перед дослідженням помістіть зонд в теплу воду на деякий час для зведення до мінімуму температурних змін катетера і підвищення його еластичності.
Посадіть пацієнта в крісло. При відсутності алергії на препарат проводиться анестезія носового ходу або глотки аерозолем анестетика (лідокаїн та ін.)
Після настання ефекту анестезії повільно і обережно введіть зонд в ніздрю, або в рот, і, далі, в глотку пацієнта.
Довжина введення зонда орієнтовно визначається відстанню від мочки вуха дитини до мечоподібного відростка або від верхньої губи до пупка.
При введенні зонда в носоглотку дитині рекомендується нахилити голову вперед так, щоб підборіддя торкалось грудей (нахил голови вперед призводить до закриття трахеї надгортанником і сприяє проходженню зонда в стравохід).
рН вимірюють натщесерце в тілі і антральному відділі шлунка. Потім, у міру подальшого введення зонда, через кожен сантиметр проводять заміри показників рН.
Усього проводиться 20 замірів рН протягом не більше 3 хв.
Зонд фіксується і залишається в шлунку на 10 хвилин.
Через 10 хв зонд витягується, при цьому також заміряється рН через кожен сантиметр.
Значення рН при введенні зонда визначають рівень кислотоутворення натще.
Значення рН при вийманні зонда дозволяють оцінити рівень базального кислотоутворення.
Про проведення дослідження зробіть відмітку у листку призначень
ПРОВЕДЕННЯ ДУОДЕНАЛЬНОГО ЗОНДУВАННЯ
Показання: Діагностика захворювань печінки та жовчновивідних шляхів.
Оснащення: Дуоденальний зонд, штатив із пробірками, шприц на 20 см3,
лоток, 33% розчин магнію сульфату, грілка з водою (t 400-600С),стерильні
гумові рукавички, фартух, стерильні серветки, приладдя для дезинфекції.
Алгоритм: Поясніть матері мету та
техніку
проведення дуоденального зондування, отримайте її дозвіл. Проведіть психологічну підготовку
матері та дитини. Заспокойте дитину. Вимийте руки. Надягніть стерильні гумові
рукавички. Візьміть стерильний дуодентальний зонд з металевою або гумовою
оливою, який змочіть перевареною водою. Покладіть зонд на корінь язика і
пропонуйте дитині зробити ковтальні рухи. Під час ковтальних рухів олива повільно
просувається стравоходом. Олива досягне шлунка, коли перша позначка буде на
рівні різців.
Після цього запропонуйте дитині спокійно походити 20 хвилин, ковтаючи зонд
до другої позначки.
Покладіть дитину на правий бік, підкладіть під праве підребір’я теплу грілку.
У пробірку зберіть світло-жовту
рідину лужної реакції – вміст 12-палої кишки натще (порція А).
Після отримання порції А через зонд для розслаблення сфінктера жовчного
міхура введіть теплий 33% розчин сульфату магнію в кількості від 10 до 50мл в
залежності від віку дитини. Затисніть затискачем зонд на 7-10 хвилин.
Після цього в окрему пробірку зберіть рідину більш темного кольору– це жовч
з міхура – порція В.
Після виділення всієї жовчі з міхура з’являється жовч лимонно-жовтого
кольору – з печінкових ходів – порція С. Зберіть її в окрему пробірку.
Після цього обережно витягніть зонд.
Поставте пробірки з жовчю у теплу
воду. Відправте терміново до клінічної
лабораторії.
Нагодуйте дитину після закінчення дуодентального зондування. Проведіть
дезінфекцію використаного приладдя.Про проведення дуоденального зондування зробіть
відмітку у листку призначень.
!!! Зондування проводиться натще. На зонді мають бути 2 позначки: перша
відповідає розташуванню зонда в шлунку і відповідає відстані від пупка до
перенісся і до мочки вуха, друга позначка – відповідає відстані до 12-палої кишки і
складає 15см після першої позначки (від першої позначки + долоня пацієнта)
Фази жовчовиділення:
I
фаза-холедохус.
Виділяється дуоденальний вміст світло-жовтого кольору порції А.
II
фаза – час закритого сфінктера Одді.
III
фаза- це час від моменту відкриття сфінктера Одді(у відповідь на дію
холецистокінетич-ного розчину) до початку появи мішурної жовчі (порції В).
IY
фаза це період випорожнення жовчного міхура, виділення темно-маслинної жовчі
порції В.
Y фаза –
виділення світлої печінкової жовчі (порції С)
ПОСТАНОВКА ЛІКУВАЛЬНОЇ КЛІЗМИ
Показання: Запальні захворювання кишечника, надання невідкладної допомоги при
гіпертермічному синдромі, судомах.
Оснащення: Гумовий м’який катетер або газовідвідна
трубка, шприц, вазелін, лікувальний розчин, серветки для дезінфекції
Алгоритм: Поясніть матері мету та
технікупроведення
постановки лікувальної клізми дитині раннього віку, отримайте її
дозвіл. Проведіть психологічну підготовку матері та дитини. Заспокойте дитину. Вимийте руки. Надягніть
фартух, чисті гумові рукавички. Постеліть церату, пелюшку. Покладіть дитину на спину
або на лівий бік, в залежності від її віку. Візьміть м’який гумовий катетер або
газовідвідну трубку. Змажте кінець вазеліновим маслом. Підніміть ніжки дитини.
Лівою рукою розведіть сідниці, а правою рукою повільно обертальними рухами
введіть катетер в пряму кишку на глибину 10-12 см . Під’єднайте до трубки
шприц з теплим лікувальним розчином.
Повільно, під невеликим тиском введіть розчин у пряму кишку. Підніміть
гумовий катетер догори, щоб весь розчин потрапив в пряму кишку. Затисніть лівою
рукою гумовий катетер біля сідниць, від’єднайте шприц; виведіть катетер з
прямої кишки. Затисніть сідниці, притримайте їх в такому положенні протягом
20-30 хв. Після акту дефекації підмийте дитину, просушіть шкіру, проведіть
профілактику попрілостей. Пелюшку покладіть в бак для відпрацьованих пелюшок.
Знезаражте церату та фартух. Проведіть дезінфекцію гумового балончика та
рукавичок.
Зробіть відмітку про проведення лікувальної клізми
в листку призначень.
Лікувальну клізму проводь через 30-40 хв. після дії очисної клізми.
Температура розчину повинна бути 37-38С. В домашніх
умовах лікувальні засоби можна вводити за допомогою гумового балончику,
наконечник якого вводять глибше, ніж при проведенні очисної клізми.
Лікувальні клізми бувають місцевої та загальної дії. Перші застосовуються з
метою зменшити запальний процес в товстому кишечнику, а другі – для введення в
організм лікувальних засобів, які всмоктуються через гемороїдальні вени.
До клізм місцевої дії належать олійні, крохмальні, з відварами трав, які
мають протизапальну та обволікаючу дію.
Для лікувальної клізми загальної дії найчастіше використовують
антипіретики, знеболюючі та седативні препарати.
Кількість рідини для лікувальної клізми залежить від віку дитини та
механізму дії.
Кількість рідини для лікувальної клізми
Вік дитини
|
Кількість рідини
|
|
для клізми місцевої дії
|
для клізми загальної дії
|
|
0 – 1 місяць
1 – 12 місяців
Старше 1 року
|
10-20 мл
25-30 мл
30-50 мл
|
2-3 мл
5 мл
10 мл
|
Дезінфекція гумового м’якого катетера або газовивідної трубки
Гумовий м’який катетер або газовивідну трубку занурьте в дезінфікуючий розчин , потім ретельно
промийте гарячою водою, знежирте і кип’ятіть в дистильованій воді протягом 30
хвилин. Зберігайте в сухому промаркірованому посуді.
ВИМІРЮВАННЯ ТЕМПЕРАТУРИ ТІЛА ТА ЇЇ ГРАФІЧНИЙ ЗАПИС
Показання: Обстеження хворої та здорової дитини.
Протипоказання: Одразу після фізичних методів охолодження, грілок, теплових процедур. При
попрілостях, дерматиті температуру вимірюйте в прямій кишці. Протипоказанням до
вимірювання температури в прямій кишці є: закреп, діарея, захворювання прямої
кишки.
Оснащення: Медичний термометр, температурний листок, лоток, годинник, серветки
,приладдя для дезінфекції.
Алгоритм: Поясніть матері мету та техніку вимірювання температури тіла, отримайте її дозвіл. Проведіть психологічну підготовку матері та дитини.
Заспокойте дитину. Вимийте руки. Посадіть або покладіть дитину. Огляньте термометр. Перевірте
його цілісність, показники.
Огляньте шкіру пахвової ділянки, висушіть ретельно шкіру серветкою.
Покладіть сухий медичний термометр так, щоб ртутний резервуар з усіх боків мав
дотик з тілом. Якщо температуру тіла вимірюєте у пахвинній ділянці, ніжки
дитини зігніть у кульшовому суглобі, притримуйте стегно. При ректальному
вимірюванні температури тіла дитину покладіть на бік. Кінчик термометра
змастіть вазеліновим маслом, обережно
введіть , в пряму кишку на глибину 2-3 см . Після закінчення маніпуляції медичний
термометр продезінфікуйте.
Отриманні дані занесіть в температурний лист.
Ранкову температуру реєструйте крапкою в графі “Р”, а вечірню в графі “В”. З’єднайте крапки, отримаєте температурну криву.
!!!!! Температуру вимірюйте двічі на добу з 6-8 години натще, та з 16-17 години
або при необхідності. Вимірювання проводьте протягом 5-10хв.
Руки повинні бути чисті, сухі та теплі. В пахвинній ділянці вимірюйте
температуру тіла новонародженій дитині та дитині грудного віку. Тривалість
ректального вимірювання температури 2-3 хв.
Увага!
Температура в прямій кишці на 0,5-10С вища.
Величина однієї поділки температурної шкали
відповідає 0,20С.
Дезінфекція медичних термометрів
Візьміть термометр, занурте в лоток з дезінфекційним розчином. Потім промийте під проточною водою, витріть.
Сухі медичні термометри зберігайте в чистій склянці, на дно якої покладіть
вату.
ДОПОМОГА ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ПЛЕВРАЛЬНОЇ ПУНКЦІЇ
Показання: Діагностична та лікувальна (вилучення рідини з плевральної порожнини при
гідро– або гемотораксі, повітря при пневмотораксі, введення лікарських засобів
у плевральну порожнину.)
Оснащення: Стерильні марлеві серветки. Стерильні ватні кульки. Одноразові шприци
ємкістю 20,0 мл. Стерильні голки довжиною 8-10 см , діаметром більш 1 мм з канюлею. Еластичні
гумові трубки з’єднані з канюлею. Затискач. 5% спиртовий розчин йоду, 70%
розчин етилового спирту , 0,5% розчин новокаїну. Стерильний лоток. Лоток для
використаного матеріалу. Лейкопластир. Штатив зі стерильними пробірками,
приладдя для дезинфекції.
Алгоритм: Поясніть матері мету та техніку
проведення плевральної пункції, отримайте її дозвіл. Проведіть психологічну підготовку матері та дитини.
Заспокойте дитину. Вимийте руки. Просушіть
індивідуальним рушником.
Посадіть дитину на стілець, відповідним боком поверніть до лікаря. Плече на
стороні пункції відведіть вверх і допереду, руку відведіть за голову.
Надягніть стерильні гумові рукавички. Місце пункції обробіть 5% спиртовим
розчином йоду, а потім -70% розчин етилового спирту. Місце пункції можна обробляти 0,5 % розчином хлоргексидину бікарбонату.
Лікар проводить місцеву анестезію,
після чого вводить пункційну голку з герметично надітою гумовою трубкою і
затискачем по верхньому краю ребра в плевральну порожнину. До трубки приєднайте
шприц та відсмокчіть рідину в 3 стерильні пробірки. Допомагайте лікарю в
відсмоктуванні рідини з плевральної порожнини: після заповнення шприца рідиною
гумову трубку затисніть затискачем. Після
закінчення маніпуляції шприц звільніть від вмісту.
Місце пункції обробіть 5% спиртовим розчином йоду, потім 70 % розчином
етилового спирту та накладіть стерильну
пов’язку, яку зафіксуйте лейкопластирем.
Дитину на каталці транспортуйте в палату.
Спостерігайте за станом дитини. Проводьте термометрію, підраховуйте частоту
пульсу та дихання. Виміряйте АТ. Випишіть направлення. Пробірки з направленнями
відправте до клінічної, цитологічної та бактеріологічної лабораторії. Проведіть
дезінфекцію використаного приладдя.
!!! При тяжкому стані дитини покладіть її на здоровий бік, відведіть руку за
голову.
Лікар перкуторно і рентгенологічно визначає верхню межу випоту. Для
вилучення рідини з плевральної порожнини пункцію виконують у – VII або VIIIміжребір’я по задній пахвовій лінії. Для відсмоктування повітря – в ІІ або ІІІ міжребір’ї
по середньо-ключичній лінії.
Про проведення плевральної пункції зробіть відмітку
у листку призначень.
ПОСТАНОВКА ГІРЧИЧНИКІВ ДИТИНІ РАННЬОГО ВІКУ
Показання: Гострі захворювання органів дихання.
Протипоказання: Легенева кровотеча, злоякісні новоутворення, захворювання шкіри, алергічні
реакції на гірчицю в анамнезі.
Оснащення: Гірчичники, лоток з водою температури 40 – 450С, серветка,
ковдра, пелюшка, вазелін.
Алгоритм: Поясніть матері мету та техніку постановки гірчичників, отримайте її
дозвіл. Проведіть психологічну підготовку матері та дитини.
Вимийте руки. Перевірте придатність гірчичників.
Покладіть дитину на живіт. Огляньте шкіру дитини.
Голову поверніть набік. Змочіть
гірчичники в теплій воді. Прикладіть гірчичники до шкіри гірчицею вниз на задню
поверхню грудної клітки. Прикрийте гірчичники пелюшкою. Переверніть дитину на
спину.
Змочіть гірчичники. Покладіть на правий бік передньої поверхні грудної
клітки. Прикрийте пелюшкою, ковдрою. Зніміть гірчичники через 3-5 хв. Залишки
гірчиці витріть серветкою, змоченою теплою водою.
Витріть насухо шкіру. Змастіть шкіру вазеліном. Прикрийте дитину ковдрою. Проведіть
дезінфекцію використаного приладдя. Використану пелюшку покладіть у бак для
відпрацьованої білизни.
Зробіть відмітку про виконання процедури у листку
призначень.
Увага! Не кладіть гірчичники на лопатки, хребет, ділянку серця. Гірчичники накладають на неушкоджені ділянки шкіри. Гірчичники можна розрізати на частки.
НАКЛАДАННЯ ЗІГРІВАЛЬНОГО КОМПРЕСУ
НА ВУХО
Показання: Запалення середнього вуха (отит).
Протипоказання: Захворювання шкіри навколо слухового проходу, підвищення температури тіла.
Оснащення: Розведений спирт (1:1), переварена вода t400C ,марля, вощаний папір,
ватні туруни, чиста вата, бинт, чепчик або хустинка, гумові рукавички.
Алгоритм: Поясніть матері мету та
техніку
накладання зігрівального
компресу, отримайте її дозвіл. Проведіть психологічну підготовку
матері та дитини . Вимийте руки, вони повинні бути чисті, сухі та теплі, надягніть гумові рукавички.
Проведіть туалет зовнішнього слухового проходу при необхідності, за допомогою ватних турунд, відтягуючи вушну раковину назад і догори.
Змочіть марлю, складену в 6-8 шарів (марлю і папір посередині надріжте за розміром вушної раковини дитини) в теплому (36-370С) спирті, розведеному 1:1(одна частина води і одна частина спирту).
Відіжміть марлеву серветку, накладіть
на ділянку навколо вуха. Зверху накладіть вощаний папір, потім вату так,
щоб кожний наступний шар перекривав попередній на 1,5-2 см . (
Зафіксуйте компрес бинтом, хустинкою або одягніть чепчик.
Перевірте правильність накладання компресу , таким чином : підведіть палець
під усі шари компресу, якщо тепло відчувається
- компрес накладений правильно.
Проведіть дезінфекцію використаного приладдя , гумові рукавички занурте в
дезінфікуючий розчин.
Зробіть відмітку про накладений компрес в листку
призначень.
БАКТЕРІОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МАЗКІВ З НОСА І ЗІВА НА
МІКРОФЛОРУ (БАЦИЛУ ЛЕФФЛЕРА) ТА ЧУТЛИВІСТЬ ДО АНТИБІОТИКІВ
Показання: Обстеження здорових та хворих дітей.
Оснащення: Дві пробірки з стерильними стержнями. Бланк направлення, склограф, шпатель,
гумові рукавички. Приладдя для дезінфекції.
Алгоритм: Уважно прочитайте направлення.
Поясніть матері мету та техніку
проведення дослідження на мікрофлору. Отримайте її дозвіл. Проведіть психологічну підготовку матері та дитини.
Вимийте руки. Надягніть гумові рукавички.
Посадіть дитину. Підніміть догори кінчик носа. Обережно витягніть стержень
з пробірки. Візьміть мазок з слизових оболонок обох носових ходів. Занурте
стержень в пробірку. Відкрийте ротову порожнину дитини. Притримайте язик
шпателем. Обережно витягніть стержень з іншої пробірки. Візьміть мазок з
слизової оболонки мигдаликів, після чого занурте стержень в пробірку.( у хворих дітей мазок беремо на межі між хворою і здоровою ділянками).
Пронумеруйте пробірки: зів - №1, №2 – ніс, ті ж номери поставте на
направленні, відправте до бактеріологічної лабораторії. Проведіть дезінфекцію
використаного приладдя , гумові рукавички занурте в дезінфікуючий розчин.
Про проведене бактеріологічного дослідження з носу
та зіву на мікрофлору зробіть відмітку у медичній документації.
!!! В направленні вказати час взяття мазків.
Пробірки доставити в лабораторію протягом двох годин
ДОПОМОГА ПРИ ГЕМОТРАНСФУЗІЇ
Показання: Переливання крові при
інтенсивній терапії, реанімації, в передопераційний період, під час та після
операції, для лікування захворювань новонароджених (ГХН), сепсис, захворювання легень,
крові, кровотворних органів, тощо.
Оснащення: кров, спирт, вата, голки Дефо, системи для краплинного введення розчинів, зажим Кохера, довга голка, штатив для установки флакону, лейкопластир, апарат для вимірювання АТ, термометр
Методика: Переливання крові проводиться при крововтраті більше 12% об’єму циркулюючої
крові, при гемолітичній хворобі новонароджених (замінне переливання крові)., в
тяжкому стафілококовому сепсисі, стафілококовій деструкції легень при ступені
не нижче 80г\л, недостатнє кровотворення при ступені не нижче 60-70г\л.
Допомога при гемотрансфузії заключається:
1. в визначенні групи крові хворого та донора у флакону двома серіями
сироваток стандартних або цоліклонам та визначенні Rh – фактор.
2. в проведенні проби на індивідуальну сумісність при температурі -18 С (з
пробірки з зразком крові на білу тарілку наносять 2 краплі крові донора в 5-10
раз меншу за краплю сироватки хворого, переливають та чекають 5 хв.
3. в проведенні проби на індивідуальну сумісність на водяній бані (на чашку
Петрі – 2 краплі сироватки хворого та маленьку краплю донорської крові
перемішують і ставлять на водяну баню при температурі 45-48 градусів на 10 хв.)
4. в проведенні біологічної проби на сумісність (проводиться після
венепункції, струминно трьохкратно з інтервалом в 3 хв. Переливають по 10-20 мл
донорської крові. При швидкості введення крові 5-6 мл\хв. Під контролем АТ та
температури.
Пам’ятай! При підвищенні чи зниженні АТ та підвищенні температури після
переливання треба зупинити введення.
Знай! Що переливання крові протипоказане при тяжких порушеннях функції
печінки та нирок, декомпенсації серцевої діяльності при наявності набряків,
асцита та інших алергічних станах та захворюваннях, активному туберкульозному
процесі в стадії інфільтрації.
Оцінка якості крові (консервованої) для переливання.
Пам’ятай! Кров непридатна для переливання при наявності в ній:
- гемоліза (рожева окраска плазми над еритроцитами)
- інфікування (поява в плазмі
пластівців, плівки і її помутніння)
- згустків
Знай! Про можливість помилки, ускладнення, небезпеки:
- наявність повітря в системі
- утворення гематоми в місці пункції вени
- розвиток емболії при запізненні перекриття в місці трансфузії
- ускладнення в зв’язку з трансфузією несумісності крові (
гемотрансфузійний шок, гостра ниркова недостатність)
- передача збудника інфекційних захворювань
На протязі 2-х годин після гемотрансфузії стежити за додержанням дитиною
суворого ліжкового режиму.
Пам’ятай! Що в цей час не можна годувати, можна поїти. Медсестра повинна
слідкувати за станом дитини, вимірювати їй кожні 2 години температуру, стежити за кольором шкірних
покривів (чи не має гіперемії шкіри обличчя, блідості). У старших дітей
питають, чи немає головного болю, болю в животі в попереку, вимірюють пульс,
кількість подихів, за показаннями АТ.
Першу порцію посттрансфузійної сечі медсестра
повинна показати лікарю, стежити за кольором сечі (при наявності патологічних
змін - залишити)
НЕВІДКЛАДНА ДОПОМОГА ПРИ ШЛУНКОВО-КИШКОВІЙ КРОВОТЕЧІ
1. Хвора дитина повинна лежати на спині.
2. Покласти міхур з льодом на
епігастральну ділянку.
3. На кілька днів призначається повний голод, пізніше призначається їжа в
рідкому і холодному вигляді.
4. Провести медикаментозну терапію:
- 10% розчин глюконату кальцію – 10 мл – в\в
- 10% розчин желатину – 10-50 мл – в\в
- 5% розчин епсілонамінокапронової кислоти – 100-200 мл – в\вкрапельно
- гемофілін – 10мл – в\в або в\м
- фібриноген – в\вкрапельно
5. При необхідності проводять переливання крові.
Допомога дитині у разі
носової кровотечі
Носова
кровотеча може бути незначною або профузною, коли кров надходить назовні і в
глотку, шлунок. У дитини виникають кашель, блювання.
Дитину заспокой, посади, нахили голову вперед над
лотком. Поясни мету і сутність втручання.
1.Проведи
гігієнічну обробку рук згідно наказу №798.
2. Крило носа
притисни до носової перегородки.
3.На перенісся
поклади рушник, змочений холодною водою.
4.На потилицю
поклади міхур з льодом на 20 хв.
5.Введи у
уражену половину носа ватний тампон, змочений 3 % розчином перекису водню, або
гемостатичну губку.
6.За
відсутності ефекту від попередніх заходів введи в носовий хід марлеву
турунду, змочену кровоспинними препаратами (1 % розчином вікасолу, 10 %
розчином кальцію глюконату, 5 % розчином амінокапронової кислоти).
7.Якщо
кровотеча не зупиняється протягом
години, дитину потрібно госпіталізувати в стаціонар, де її повинен
оглянути отоларинголог. У разі необхідності проводять задню тампонаду носа.
8.У стаціонарі
внутрішньовенне ввести 10 % розчин кальцію глюконату, 5 % розчин аскорбінової
кислоти або крапельно 5 % розчин амінокапронової кислоти.
ПІДГОТОВКА ДІТЕЙ ДО
УЛЬТРАЗВУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
Ультразвукове дослідження –
це метод діагностики, який базується на властивості ультразвука, проходити
через різні тканини та органи, відбиваючись від них різною інтенсивністю: чим
сильніше, тим щільніша тканина.
Алгоритм: Поясніть матері мету
та техніку підготовки дитини до ультразвукового дослідження. Отримайте її дозвіл.Проведіть психологічну підготовку матері та дитини.
Для дослідження органів черевної порожнини підготуйте дитину так:
напередодні обстеження виключити із раціону дитини харчові продукти, які
посилюють накопичення газів в кишках – свіжий хліб, бобові, овочі, фрукти, газовані напої;
попередьте, що обстеження проводиться натще; нагадайте, що не можна жувати гумку, смоктати цукерки. поставте очисну клізму напередодні
обстеження; дайте дитині активоване вугілля (карболен) за день до дослідження;
Для дослідження сечового міхура підготуйте дитину так:
сечовиділень не повинно бути протягом 2-2,5 годин перед дослідженням.
попередьте, що сечовий міхур повинен
бути максимально заповненим.
Для дослідження матки та яєчників підготуйте дитину так:
поставте очисну клізму напередодні обстеження;
призначте дитині за день до дослідження активоване вугілля (карболен).Доза активованого вугілля залежить від віку дитини. З 1 року до 5 років – 1 таблетка тричі на добу, З 5 років до 10 років – 1 таблетка 4 рази на добу, старшим дітям – 2 таблетки 4 рази на добу.
Для дослідження серця
(ехокардіогорафія) підготуйте дитину так:
попередьте, що необхідно провести електрокардіографічне дослідження (ЕКГ);
для розрахунку показників ехокардіографії зважте дитину та виміряйте
зріст.
Для дослідження надниркових залоз, щитоподібної залози спеціальна підготовка не потрібна.
Про проведення підготовки до ультразвукового
дослідження зробіть відмітку у медичній документації.
Методика
проведення функціональної проби Руфьє:
Наказ МОЗ та
мін.освіти 518/674 від 20.07.09р
Показання: Діагностика функціонального стану серцево – судинної системи.
Методика: Учень повинен виконати
30 присідань з
витягнутими вперед руками протягом 45
с. Учневі пропонують
самостійно і голосно проводити рахунок ("один", "два" і т.ін.), що дозволяє уникнути затримки дихання.
Після 3-5 хв. відпочинку, у положенні
сидячи, в обстежуваного підраховують пульс кожні 15 с., доки не буде отримано
2-3 однакові цифри. Отримані дані
записують до протоколу (ЧСС -1), і пропонується виконати навантаження.
Після закінчення присідань
учень сідає і
проводиться підрахунок пульсу за перші 15 с (ЧСС - 2). першої
хвилини відновлення та за останні 15 с.(ЧСС - 3)
першої хвилини відновлення.
Під час виконання
проби необхідно стежити
за збереженням стандартних умов виконання навантаження, за
зовнішніми ознаками втоми дитини.
Оцінку функціональних можливостей
серцево-судинної системи
проводять за індексом Руфьє (ІР), що розраховується за формулою
4 х (ЧСС-1 + ЧСС-2 + ЧСС-3 ) - 200
ІР =
----------------------------------------------,
10
де: ЧСС-1 - пульс за 15 с. у стані спокою; ЧСС-2 - пульс за перші 15 с. першої хвилини відновлення; ЧСС-3 - пульс за останні 15 с.
першої хвилини відновлення.
Рівні функціонального резерву
серця визначаються з
урахуванням п'яти градацій:
ОСОБЛИВОСТІ ВВЕДЕННЯ БІЦИЛІНУ.
Показання: Специфічна профілактика ревматизму.
Оснащення: Флакон з бііциліном-5, 0,25% р-н новокаїн, 2-х і 5-ти грамові шприці,
одноразові голки, ватні кульки, 76% етиловий спирт, грілку.
Алгоритм: Заспокоїти дитину. Проведи гігієнічну
обробку рук (згідно Наказу № 798 від 21.09.2010р). Одягни стерильні гумові
рукавички
1. Розвести сухий біцилін
розчинником.
2.Не вводячи повітря у флакон з розведеним біциліном, набрати в шприц
розчин біциліну, потягнувши поршень.
3.Надлишок повітря з шприца з розчином біциліну витискують через голку,
яку використовували під час розведення (у разі всіх інших ін'єкцій повітря
витискується тільки після заміни голки).
4. Помінявши голку і не витискуючи через неї повітря з розчином біциліну
(оскільки розчин біциліну швидко гусне і зумовлює закупорювання голки), ввести
голку в м'яз.
5. Перед уведенням розведеного біциліну слід потягнути поршень на себе, щоб
переконатися, що голка не в судині (оскільки біцилін, потрапивши в кровоносну
судину, спричиняє медикаментозну емболію), і одночасно з цим повітря з голки
відсмоктується у шприц. Після цього можна ввести розчин біциліну. Якщо в шприці
є бульбашки повітря, то біцилін вводимо не до кінця.
На місце ін’єкції покласти грілку на 30 хв..
Шприці, голки, ватні кульки, занурити в дез. розчин на 60 хв.
Зробити помітку в листі призначень лікаря.
ЗБІР СЕЧІ
ДЛЯ АНАЛІЗУ ЗА МЕТОДОМ ЗИМНИЦЬКОГО
Оснащення: 8 скляних чистих сухих слоїків (наклеїти на слоїки
етикетки, де вказати: № порції; час; прізвище, ініціали хворого; відділення, палату
Алгоритм: пояснити про час збирання сечі, необхідність о 6
годині ранку спорожнити сечовий міхур в унітаз.
Почати збір о 9 годині ранку і закінчити о 6 годині
ранку наступного дня (зібрати 8 порцій з інтервалом 3 години - 900 -
1200 - 1500 - 1800- 2100 - 2400
- 300 - 600).
Порції сечі відправити в лабораторію з направленням
ЗБІР СЕЧІ
ДЛЯ АНАЛІЗУ ЗА МЕТОДОМ НЕЧИПОРЕНКО
ЕТАПИ
|
Т е х н і к а
в и к о н а н ня
|
1. Приготувати оснащення
|
1.Чистий сухий скляний
посуд
|
2.Направлення в
лабораторі
|
|
2. Порядок виконання
|
1.Підмити дитину.
|
2. Під час сечовиділення
зібрати середню порцію сечі (не менше 10мл)
|
|
3. Оформити направлення
за зразком.
|
|
4. Відправити в
лабораторію.
|
ОБЛІК ВИПИТОЇ І ВИДІЛЕНОЇ РІДИНИ.
ЕТАПИ
|
Т е х н
і к а в и к о н а н н я
|
1. Підготовка оснащення
|
1. 3-літрова банка
|
2. Градуйована колба.
|
|
3.Сечоприйомник.
|
|
4. Історія хвороби.
|
|
2. Порядок виконання
|
1.Першу порцію сечі ( в
6 годин ранку) не збирають.
|
2. На протязі доби сечу
збирають в чисту 3-літрову банку до 6 годин ранку наступного дня.
|
|
3.Паралельно
підраховують кількість випитої рідини, враховуючи супи, компоти, киселі,. тощо.
|
|
4. Через добу всю
зібрану сечу переливають у градуйовану колбу і визначають кількість виділеної
сечі за добу.
|
|
5. Дані про кількість
випитої і виділеної рідини заносять в історію хвороби.
|
ПІДГОТОВКА ХВОРОГО ДО
РЕНТГЕНОЛОГІЧНОГО ОБСТЕЖЕННЯ НИРОК ТА СЕЧОВИВІДНИХ ШЛЯХІВ
Показання: Обстеження дітей з захворюваннями нирок та сечовивідних шляхів.
Протипоказання: Алергічні реакції до йодумісних препаратів. Ураження паренхіми, печінки та нирок важкого ступеня. Гіпертиреоз. Активна
фаза туберкульозу. Ураження міокарда. Гіпертонічна хвороба в стадії
декомпенсації. Шок. Колапс. Загальний тяжкий стан хворого. Значне підвищення протромбіна
та зсідання крові.
Місце проведення: Рентгенологічне відділення (кабінет) лікувально-профілактичних закладів
Оснащення: Рентгеноконтрастні препарати (тріомбраст верографін, урографін, уротраст, ультравіст.), шприци, 70%
розчин етилового спирту, стерильні ватні кульки, джгут, захисні окуляри,
стерильні гумові рукавички, дезінфекційний розчин, набір для надання
невідкладної допомоги (кортикостероїдний препарат, адреналін, антигістамінний препарат, кисневу подушку).
Алгоритм: Поясніть матері мету
та техніку підготовки хворого до
рентгенологічного дослідження нирок та сечовивідних шляхів. Отримайте її дозвіл.Проведіть психологічну підготовку
матері та дитини.
За 2 доби до рентгенологічного обстеження хворому
призначте дієту з виключенням
газоутворювальних продуктів (солодощі, свіжий хліб, особливо чорний, молоко, бобові, сирі овочі та фрукти). В день,напередодні обстеження,приймати їжу пізніше 18 годин не можна.
Очисну клізму зробіть напередодні дослідження та за 3 год до рентгенографії, у разі схильності до
метеоризму – поставте газовідвідну трубку.
Вимийте руки.Візьміть ампулу з рентген контрастним препаратом. Уважно перевірте назву, термін придатності та якість рентгенконтрастного препарату.
Вимийте руки.Візьміть ампулу з рентген контрастним препаратом. Уважно перевірте назву, термін придатності та якість рентгенконтрастного препарату.
Підігрійте ампулу до 370С. Вимийте руки, надягніть захисні
окуляри, обробіть руки 70% розчином
етилового спирту , надягніть стерильні гумові рукавички. У шприц наберіть
призначену кількість рентгенконтрастного препарату. Внутрішньовенно струминно
введіть 1,0 мл. препарату. Спостерігайте за станом дитини.
При відсутності нудоти, блювання, гіперемії шкіри, відчуття жару та болю,
введіть всю дозу рентгенконт-растного препарату внутрішньовенно струминно.
Після введення препарату спостерігайте разом із лікарем протягом 30 хвилин за
станом дитини.
Проведіть дезінфекцію шприців ,
ватних кульок, гумових рукавичок.
Про проведення підготовки
до рентгенологічного обстеження нирок та сечових шляхів зробіть відмітку у
медичній документації.
ВИЗНАЧЕННЯ БАКТЕРІУРІЇ
Показання: Обстеження дитини при захворюваннях
нирок та сечовивідних шляхів.
Оснащення: Розчин фурациліну 1:5000 або 0,1% розчин перманганату калію, церата.
Стерильні: пелюшка, серветки, ниркоподібний лоток, пінцет, гумові рукавички,
вазелінове масло, склянка для збирання сечі, приладдя для дезінфекції.
Поясніть матері мету та техніку збирання сечі для визначення бактеріурії,
отримайте її дозвіл. Проведіть психологічну підготовку матері та дитини.
Попередьте дитину, або її матір, що дослідження проводять вранці. Вимийте руки,
надягніть гумові рукавички. Підмийте дитину розчином фурациліну 1:5000 або 0,1% розчином перманганату калію.
Просушіть стерильною пелюшкою. Покладіть дитину на спину з розведеними ніжками.
Обробіть руки 70% розчином етилового спирту. Візьміть стерильний гумовий
катетер. Змочіть кінець катетера стерильним вазеліновим маслом. У дівчаток за допомогою двох серветок розведіть статеві губи і визначте місце знаходження зовнішнього вічка сечівника.
У хлопчиків лівою рукою візьміть статевий член, головку розкрийте і введіть катетер в отвір сечівника за допомогою пінцета.
Обережно обертальними рухами введіть катетер в отвір сечівника, поступово просуваючи катетер у напрямку сечового міхура. Зберіть сечу у стерильну склянку не порушуючи стерильність. Закрийте склянку. Прикріпіть етикетку направлення. Відправте склянку з сечею в баклабораторію.
У хлопчиків лівою рукою візьміть статевий член, головку розкрийте і введіть катетер в отвір сечівника за допомогою пінцета.
Обережно обертальними рухами введіть катетер в отвір сечівника, поступово просуваючи катетер у напрямку сечового міхура. Зберіть сечу у стерильну склянку не порушуючи стерильність. Закрийте склянку. Прикріпіть етикетку направлення. Відправте склянку з сечею в баклабораторію.
Після закінчення маніпуляції гумовий катетер продезінфікуйте. Проведіть
дезінфекцію гумових рукавичок.
Про збір сечі для визначення бактеріурії зробіть
відмітку у листку призначень.
Дезінфекція катетера
Після проведення маніпуляції катетер занурте у дезінфікуючий розчин на 1
год. Промийте під проточною водою. Знежирте мийним розчином, після чого ще раз
промийте. Прокип’ятіть протягом 30 хвилин.
Продезінфікований гумовий катетер зберігайте в сухому промаркірованому посуді.
ВИЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНОГО ДІУРЕЗУ
Оснащення: Чиста склянка ємкістю 2 або 3
л .
Алгоритм: Під час збирання сечі для визначення добового діурезу необхідно вести
підрахунок випитої хворим рідини. Враховуй кількість рідини в різних продуктах
харчування, вважай, що фрукти та овочі мають 100 % склад води. Враховуй об'єм
рідини, який вводиться хворому парентерально.
1. Вранці, коли дитина прокинулася, першу нічну порцію сечі злий.
2. Зроби умовний вибір доби. Наприклад, від 8 год. ранку до 8 год. ранку
наступної доби.
3. Сечу за 24 год. збирай в одну склянку і визнач її кількість.
4. Порівняй цю кількість сечі з середніми віковими показниками. На 1-му
році життя за добу виділяється 600 мл сечі. Для дитини віком понад 1 рік
середній показник добового діурезу визначається за формулою:
кількість сечі = 600 мл + 100 мл х (п—1), де п — кількість років.
Збирання сечі для загального аналізу у дівчинки до року
Показання: Захворювання нирок та обстеження дитини.
Алгоритм: Суху чисту склянку, одноразовий
сечоприймач, пелюшку, направлення.
1.Поясни сутність маніпуляції, обгрунтуй її необхідність, отримай згоду на
проведення.
2.Проведи гігієнічну обробку рук згідно наказу № 798.
3. Прикріпи липкою поверхнею до промежини дитини
одноразовий пакет-сечоприймач, почекай, поки відбудеться сечовипускання, злий
сечу з пакета в склянку.
4. Знезаразь гумовий підкладний кружок, рукавички.
5. Відправ сечу
на дослідження в клінічну лабораторію.
ДИФЕРЕНЦІЙНО-ДІАГНОСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГІПЕРГЛІКЕМІЧНОЇ
ТА ГІПОГЛІКЕМІЧНОЇ КОМ
Показники
|
Гіперглікемічна
(діабетична ) кома
|
Гіпоглікемічна кома
|
1. Апетит
|
відсутній
|
підвищений
|
2. Спрага
|
сильна
|
відсутня
|
3. Шкіра
|
суха, гіперемована
|
волога, бліда
|
4. М’язовий тонус
|
знижений
|
підвищений
|
5. Язик
|
сухий
|
вологий
|
6. Дихання
|
глибоке, токсичне
|
нормальне
|
7. Тонус очних яблук
|
знижений
|
нормальний
|
8. Зіниці
|
звужені
|
розширені
|
9. Судоми
|
відсутні
|
тремтіння кінцівок, судоми
|
10. Втрата свідомості
|
раптова
|
поступова
|
11. Запах ацетону з рота
|
виражений
|
відсутній
|
12. Рівень цукру в крові
|
високий
|
знижений
|
13. Цукор і ацетон в сечі
|
утримується
|
відсутні
|
ТЕХНІКА ЗБИРАННЯ СЕЧІ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ НА ГЛЮКОЗУ
Показання: Обстеження здорової та хворої дитини, визначення і контроль вмісту цукру в
сечі у дітей хворих на цукровий діабет.
Оснащення: Склянку для зберігання сечі, склянку ємкістю до 200 мл, чистий горщик,
скляну паличку, бланк направлення.
Алгортм: Поясніть дитині або матері мету та техніку
зібрання сечі на глюкозу, отримайте її дозвіл. Проведіть психологічну
підготовку матері та дитини.
Першу порцію сечі після ночі злийте і не враховуйте. Сечу збирайте з 6 годин (8 годин)
ранку до 6 годин (8 годин) ранку наступної доби. Збирайте сечу в горщик, звідти зливайте її у склянку для зберігання сечі. (Склянку з сечею зберігайте у темному прохолодному місці). Визначте добову кількість сечі. Ретельно розмішайте скляною паличкою. Відлийте 150-200 мл сечі в суху, чисту склянку. Заповніть та прикріпіть направлення (в направленні вказати загальну кількість зібраної сечі). Склянку з досліджуваним матеріалом
відправте до клінічної лабораторії.Про збір сечі на глюкозу зробіть відмітку у листку
призначень. Для зберігання добової сечі можна використовувати
консервант: 1,8г борної кислоти на кожні 100 мл сечі.
ТЕХНІКА ТА ПРАВИЛА ВВЕДЕННЯ ІНСУЛІНУ
Показання: Цукровий діабет.
Протипоказання: Гіпоглікемічна кома.
Оснащення: Флакон з інсуліном, стерильні ватні кульки, одноразовий інсуліновий шприц, 70% розчин
етилового спирту, стерильні гумові рукавички, захисні окуляри, дезінфекційний
розчин.
Алгоритм: Поясніть матері мету та техніку введення інсуліну, отримайте її дозвіл.
Проведіть психологічну підготовку матері та дитини. Вийміть інсулін із холодильника за 15-20 хв.
до введення. Уважно перевірте назву препарату, термін придатності, цілісність флакону та
якість інсуліну. Вимийте руки. Надягніть захисні окуляри, обробіть руки 70% розчини
етилового спирту. Надягніть стерильні
гумові рукавички. Наберіть у шприц точно призначену дозу інсуліну. Уведіть
інсулін підшкірно.
Нагодуйте дитину через 15-20 хв. після введення інсуліну.
Забезпечте їй фізичний та психічний спокій. Проведіть дезінфекцію ватних
кульок, шприців, гумових рукавичок.
В листку призначень зробіть відмітку про виконану ін’єкцію інсуліну
Інсулін зберігають в холодильнику.
!!! За відсутності інсулінового шприца використовуйте звичайний шприц,
перерахувавши дозу інсуліну в мілілітри.В одному мл – 40 ОД інсуліну, в 0,1 мл – 4 ОД.
!!! Міняйте періодично місце ін’єкції.
!!! Не можна вводити одним шприцем різні види інсуліну.
Методи визначення
рівня глюкози в крові:
Оснащення6 Глюкоза, глюкотест, глюкометр.
а) глюкотест:
1. краплю крові наносять на тест-поле спеціальної
тест-смужки глюкотесту.
2. Через 1—2 хв порівнюють забарвлення зі стандартною
шкалою і отримують показник вмісту глюкози в крові.
Б) за допомогою глюкометра:
1. Вимити руки з милом. Підготувати прилад до роботи згідноно інструкції.
2. Поставити на стіл: прилад, ручку для проколювання шкіри пальця,
тест-смужки(не відкриваючи), флакон із спиртом(відкрити), ватні кульки Налагодити ручку для
проколювання на необхідину глибину проколу (дорослим на поділку 7 – 8,дітям відповідно до віку
3-4,5-6) та натягнути пружину.
3. Змоченною в спирті ватною кулькою
протерти потрібний палець, достати тест - смужку
и вставити в прилад. Він при цьому включиться
4. Проколоти палець. Отримавши краплю розміром 2 - 3 мм (вона не повинна розтікатися, в противному випадку прокол
повторити) доторкнутись до отриманої краплі робочим сектором тест - смужкики. При цьому сектор повинен заповнитися кров’ю повністю. Притиснути ватну кульку до проколу та чекати появу результату на екрані глюкометра. Через декілька секунд отримаєте результат.
5. Витягнути тест - смужку.
Глюкометр відключиться
ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ ГЛЮКОЗИ І АЦЕТОНУ В СЕЧІ:
Оснащення: Діабур-тест 5000, Глюкотест - смужка
паперу, розміром 0,5 х 5 см ,
яка має поперечну смужку світло-жовтого кольору, просочену розчином ферментів і
барвників, поляриметр, кольорову шкалу,
пластмасову пластинку.
Кетур –
тест.
1.Діагностичну смужку опустити в сечу і змочити кольоровий кінець.
2.Помістити діагностичну смужку на пластмасову
пластинку і зачекати 2 хвилини.
3.Порівняти зміну забарвлення поперечної смужки з
кольоровою шкалою.
4.Визначити кількість цукру в сечі.
У добовій сечі:
1.Для визначення добової глюкозурії всю сечу збирають в одну посудину.
Вранці о 6 годині хворий звільняє сечовий міхур у туалет ;сечу на дослідження не збирають - це сеча за попередню дату.
2. З 6 години ранку протягом доби (до 6 години слідуючого ранку) хворий мочиться у слоїк ємністю0,5 л і зливає сечу у слоїк
ємністю 3 л .На дно посудини ложать
борну кислоту 1,8 гр на кожні 100 мл сечі. щоб гриби та бактерії не
ферментували глюкозу.
3. Після закінчення доби медична сестра перемірює добовий діурез хворого перемішує сечу у 3-літровому слоїку і відливає від загальної кількості 10O-15O мл. сечі у слоїк ємкістю 250 мл. з етикеткою,вказавши добовий обєм.
4. Якщо хворий важкий, медична сестра попереджує молодшу сестру про необхідність збирання сечі протягом доби у слоїк ємністю3 л .
Збирання сечі на глюкозуричний профіль передбачає збирання сечі, протягом доби у три (вісім)різні ємності. У кожній ємності вимірюють кількість, з кожної порції відповідно відливають по 100 мл сечі у окремі три ємності, відправляють в лабораторію для дослідження на глюкозу у трьох окремих ємностях.
Вранці о 6 годині хворий звільняє сечовий міхур у туалет ;сечу на дослідження не збирають - це сеча за попередню дату.
2. З 6 години ранку протягом доби (до 6 години слідуючого ранку) хворий мочиться у слоїк ємністю
3. Після закінчення доби медична сестра перемірює добовий діурез хворого перемішує сечу у 3-літровому слоїку і відливає від загальної кількості 10O-15O мл. сечі у слоїк ємкістю 250 мл. з етикеткою,вказавши добовий обєм.
4. Якщо хворий важкий, медична сестра попереджує молодшу сестру про необхідність збирання сечі протягом доби у слоїк ємністю
Збирання сечі на глюкозуричний профіль передбачає збирання сечі, протягом доби у три (вісім)різні ємності. У кожній ємності вимірюють кількість, з кожної порції відповідно відливають по 100 мл сечі у окремі три ємності, відправляють в лабораторію для дослідження на глюкозу у трьох окремих ємностях.
• у
порції — за 0,5— 1,5 год до їди звільнюють сечовий міхур, сечу виливають.
Через 15—ЗО хв сечу знову збирають і в цій порції визначають глюкозу. Це визначення
необхідно проводити перед кожним споживанням їжі;
Визначення ацетону в
сечі:
1. Одну краплю сечі капнути на таблетку (порошок)
індикатора і чекати, чи забарвиться вона в синьо-фіолетовий колір;
2. Смужку Кетур-тесту занурити
на 2 – 3 сек. в сечу і чекати, чи забарвиться вона в синьо-фіолетовий колір;
це забарвлення вказує на наявність у сечі ацетону; рожевий колір вказує на
відсутність ацетону в сечі.
МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ГЛЮКОЗО-ТОЛЕРАНТНОГО ТЕСТУ
Показання: Рання діагностика ризику розвитку
цукрового діабету.
Алгоритм: Пробу на толерантність до глюкози потрібно проводити в спокійному стані хворого. Під час проведення обстеження
пацієнт повинен спокійно сидіти ( або лежати). Напередодні та в день
обстеження медикаменти та різні процедури відміняються.
1.Взяти
натще кров із пальця. Визначити рівень глюкози.
2. Після взяття крові дати випити глюкози
із розрахунку 1,75гр /кг ваги ,але не більше як 75гр розчинивши в
200- -500 мл води протягом 2-5 хв. Для
покращення
смакових властивостей ( попередження нудоти ) можна добавити сік лимона або лимонну кислоту.
При проведенні проби у пацієнтів із ожирінням, глюкозу добавляють із розрахунку 1 г
на 1 кг
масси тіла але не більше 100 г .
3. Після прийняття глюкози проводити забір крові кожні 30 хв протягом
2 год.
Результати записувати.
У нормі результат через дві години не повинні перевищувати 7,8 моль / л;
- >7,8- 11,0 ммоль / л свідчить про порушення толерантності до глюкози, згодом такий стан може перейти в цукровий діабет.
- >7,8- 11,0 ммоль / л свідчить про порушення толерантності до глюкози, згодом такий стан може перейти в цукровий діабет.
- вище 11,0 ммоль / л розглядається
як можливий розвиток цукрового діабету і вимагає проведення додаткових
аналізів;
Цукровий
діабет достовірно встановлюється в тому випадку, якщо підвищення
рівня глюкози крові зареєстровано при проведені двох діагностичних тестів, проведених в різні
дні